CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-я книга Царств

Глава 2

1 После310 сего Давид1732 вопросил7592 Господа,3068 говоря:559 идти5927 ли мне в какой-либо259 из городов5892 Иудиных?3063 И сказал559 ему Господь:3068 иди.5927 И сказал559 Давид:1732 куда идти?5927 И сказал559 Он: в Хеврон.2275

2 И пошел5927 туда Давид1732 и обе8147 жены802 его, Ахиноама293 Изреелитянка3159 и Авигея,26 бывшая жена802 Навала,5037 Кармилитянка.3761

3 И людей,582 бывших с ним, привел5927 Давид,1732 каждого376 с семейством1004 его, и поселились3427 в городе5892 Хевроне.2275

4 И пришли935 мужи582 Иудины3063 и помазали4886 там Давида1732 на царство4428 над домом1004 Иудиным.3063 И донесли5046 Давиду,1732 что жители582 Иависа3003 Галаадского1568 погребли6912 Саула.7586

5 И отправил7971 Давид1732 послов4397 к жителям582 Иависа3003 Галаадского,1568 сказать559 им: благословенны1288 вы у Господа3068 за то, что оказали6213 эту милость2617 господину113 своему Саулу,7586 и погребли6912 его.

6 И ныне да воздаст6213 вам Господь3068 милостию2617 и истиною;571 и я сделаю6213 вам благодеяние2896 за то, что вы это сделали;6213

7 ныне да укрепятся2388 руки3027 ваши, и будьте11212428 мужественны;11212428 ибо господин113 ваш Саул7586 умер,4191 а меня помазал4886 дом1004 Иудин3063 царем4428 над собою.

8 Но Авенир,74 сын1121 Ниров,5369 начальник8269 войска6635 Саулова,7586 взял3947 Иевосфея,378 сына1121 Саулова,7586 и привел5674 его в Маханаим,4266

9 и воцарил4427 его над Галаадом,1568 и Ашуром,805 и Изреелем,3157 и Ефремом,669 и Вениамином,1144 и над всем Израилем.3478

10 Сорок705 лет8141 было Иевосфею,378 сыну1121 Саулову,7586 когда он воцарился4427 над Израилем,3478 и царствовал4427 два8147 года.8141 Только дом1004 Иудин3063 остался310 с Давидом.1732

11 Всего4557 времени,3117 в которое Давид1732 царствовал4428 в Хевроне2275 над домом1004 Иудиным,3063 было семь7651 лет8141 и шесть8337 месяцев.2320

12 И вышел3318 Авенир,74 сын1121 Ниров,5369 и слуги5650 Иевосфея,378 сына1121 Саулова,7586 из Маханаима4266 в Гаваон.1391

13 Вышел3318 и Иоав,3097 сын1121 Саруи,6870 со слугами5650 Давида,1732 и встретились62983162 у Гаваонского1391 пруда,1295 и засели3427 те на одной стороне пруда,1295 а эти на другой стороне пруда.1295

14 И сказал559 Авенир74 Иоаву:3097 пусть встанут6965 юноши5288 и поиграют7832 пред3942 нами. И сказал559 Иоав:3097 пусть встанут.6965

15 И встали6965 и пошли5674 числом4557 двенадцать81476240 Вениамитян1144 со стороны Иевосфея,378 сына1121 Саулова,7586 и двенадцать81476240 из слуг5650 Давидовых.1732

16 Они схватили2388 друг376 друга7453 за голову,7218 вонзили меч2719 один другому7453 в бок6654 и пали5307 вместе.3162 И было7121 названо7121 это место4725 Хелкаф-Хаццурим,2521 что в Гаваоне.1391

17 И произошло в тот день3117 жесточайшее39667186 сражение,4421 и Авенир74 с людьми582 Израильскими3478 был5062 поражен5062 слугами5650 Давида.1732

18 И были там три7969 сына1121 Саруи:6870 Иоав,3097 и Авесса,52 и Асаил.6214 Асаил6214 же был легок7031 на ноги,7272 как серна6643 в поле.7704

19 И погнался7291 Асаил6214 за310 Авениром74 и преследовал3212 его, не уклоняясь5186 ни направо,3225 ни налево8040 от следов310 Авенира.74

20 И оглянулся6437 Авенир74 назад310 и сказал:559 ты ли это, Асаил?6214 Тот сказал:559 я.

21 И сказал559 ему Авенир:74 уклонись5186 направо3225 или налево,8040 и выбери270 себе одного259 из отроков5288 и возьми3947 себе его вооружение.2488 Но Асаил6214 не захотел14 отстать5493 от310 него.

22 И повторил3254 Авенир74 еще, говоря559 Асаилу:6214 отстань5493 от310 меня, чтоб я не поверг5221 тебя на землю;776 тогда с каким лицем6440 явлюсь5375 я к Иоаву,3097 брату251 твоему?

23 Но тот не3985 захотел3985 отстать.5493 Тогда Авенир,74 поворотив копье,2595 поразил5221 его в живот;2570 копье2595 прошло3318 насквозь310 его, и он упал5307 там же и умер4191 на месте.8478 Все проходившие935 чрез то место,4725 где пал5307 и умер4191 Асаил,6214 останавливались.5975

24 И преследовали7291 Иоав3097 и Авесса52 Авенира.74 Солнце8121 уже зашло,935 когда они пришли935 к холму1389 Амма,522 что против Гиаха,1520 на дороге1870 к пустыне4057 Гаваонской.1391

25 И собрались6908 Вениамитяне11211144 вокруг310 Авенира74 и составили одно259 ополчение,92 и стали5975 на вершине7218 одного холма.1389

26 И воззвал7121 Авенир74 к Иоаву,3097 и сказал:559 вечно5331 ли будет398 пожирать398 меч?2719 Или ты не знаешь,3045 что последствия314 будут горестные?4751 И доколе ты не скажешь559 людям,5971 чтобы они перестали7725 преследовать310 братьев251 своих?

27 И сказал559 Иоав:3097 жив2416 Бог!430 если3884 бы3884 ты не3884 говорил1696 иначе, то еще утром1242 перестали5927 бы люди5971 преследовать310 братьев251 своих.

28 И затрубил8628 Иоав3097 трубою,7782 и остановился5975 весь народ,5971 и не преследовали7291 более Израильтян;3478 сражение3898 прекратилось.

29 Авенир74 же и люди582 его шли1980 равниною6160 всю ту ночь3915 и перешли5674 Иордан,3383 и прошли3212 весь Битрон,1338 и пришли935 в Маханаим.4266

30 И возвратился7725 Иоав3097 от преследования310 Авенира74 и собрал6908 весь народ,5971 и недоставало6485 из слуг5650 Давидовых1732 девятнадцати86726240 человек376 кроме Асаила.6214

31 Слуги5650 же Давидовы1732 поразили5221 Вениамитян1144 и людей582 Авенировых;74 пало41915650 их триста79693967 шестьдесят8346 человек.376

32 И взяли5375 Асаила6214 и похоронили6912 его во гробе6913 отца1 его, что в Вифлееме.1035 Иоав3097 же с людьми582 своими шел3212 всю ночь3915 и на рассвете215 прибыл в Хеврон.2275

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

2-я книга Царств

Глава 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 После310 сего Давид1732 вопросил7592 Господа,3068 говоря:559 идти5927 ли мне в какой-либо259 из городов5892 Иудиных?3063 И сказал559 ему Господь:3068 иди.5927 И сказал559 Давид:1732 куда идти?5927 И сказал559 Он: в Хеврон.2275

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 И пошел5927 туда Давид1732 и обе8147 жены802 его, Ахиноама293 Изреелитянка3159 и Авигея,26 бывшая жена802 Навала,5037 Кармилитянка.3761

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 И людей,582 бывших с ним, привел5927 Давид,1732 каждого376 с семейством1004 его, и поселились3427 в городе5892 Хевроне.2275

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 И пришли935 мужи582 Иудины3063 и помазали4886 там Давида1732 на царство4428 над домом1004 Иудиным.3063 И донесли5046 Давиду,1732 что жители582 Иависа3003 Галаадского1568 погребли6912 Саула.7586

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 И отправил7971 Давид1732 послов4397 к жителям582 Иависа3003 Галаадского,1568 сказать559 им: благословенны1288 вы у Господа3068 за то, что оказали6213 эту милость2617 господину113 своему Саулу,7586 и погребли6912 его.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 И ныне да воздаст6213 вам Господь3068 милостию2617 и истиною;571 и я сделаю6213 вам благодеяние2896 за то, что вы это сделали;6213

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 ныне да укрепятся2388 руки3027 ваши, и будьте11212428 мужественны;11212428 ибо господин113 ваш Саул7586 умер,4191 а меня помазал4886 дом1004 Иудин3063 царем4428 над собою.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 Но Авенир,74 сын1121 Ниров,5369 начальник8269 войска6635 Саулова,7586 взял3947 Иевосфея,378 сына1121 Саулова,7586 и привел5674 его в Маханаим,4266

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 и воцарил4427 его над Галаадом,1568 и Ашуром,805 и Изреелем,3157 и Ефремом,669 и Вениамином,1144 и над всем Израилем.3478

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Сорок705 лет8141 было Иевосфею,378 сыну1121 Саулову,7586 когда он воцарился4427 над Израилем,3478 и царствовал4427 два8147 года.8141 Только дом1004 Иудин3063 остался310 с Давидом.1732

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 Всего4557 времени,3117 в которое Давид1732 царствовал4428 в Хевроне2275 над домом1004 Иудиным,3063 было семь7651 лет8141 и шесть8337 месяцев.2320

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 И вышел3318 Авенир,74 сын1121 Ниров,5369 и слуги5650 Иевосфея,378 сына1121 Саулова,7586 из Маханаима4266 в Гаваон.1391

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 Вышел3318 и Иоав,3097 сын1121 Саруи,6870 со слугами5650 Давида,1732 и встретились62983162 у Гаваонского1391 пруда,1295 и засели3427 те на одной стороне пруда,1295 а эти на другой стороне пруда.1295

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 И сказал559 Авенир74 Иоаву:3097 пусть встанут6965 юноши5288 и поиграют7832 пред3942 нами. И сказал559 Иоав:3097 пусть встанут.6965

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 И встали6965 и пошли5674 числом4557 двенадцать81476240 Вениамитян1144 со стороны Иевосфея,378 сына1121 Саулова,7586 и двенадцать81476240 из слуг5650 Давидовых.1732

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 Они схватили2388 друг376 друга7453 за голову,7218 вонзили меч2719 один другому7453 в бок6654 и пали5307 вместе.3162 И было7121 названо7121 это место4725 Хелкаф-Хаццурим,2521 что в Гаваоне.1391

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 И произошло в тот день3117 жесточайшее39667186 сражение,4421 и Авенир74 с людьми582 Израильскими3478 был5062 поражен5062 слугами5650 Давида.1732

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 И были там три7969 сына1121 Саруи:6870 Иоав,3097 и Авесса,52 и Асаил.6214 Асаил6214 же был легок7031 на ноги,7272 как серна6643 в поле.7704

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 И погнался7291 Асаил6214 за310 Авениром74 и преследовал3212 его, не уклоняясь5186 ни направо,3225 ни налево8040 от следов310 Авенира.74

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 И оглянулся6437 Авенир74 назад310 и сказал:559 ты ли это, Асаил?6214 Тот сказал:559 я.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 И сказал559 ему Авенир:74 уклонись5186 направо3225 или налево,8040 и выбери270 себе одного259 из отроков5288 и возьми3947 себе его вооружение.2488 Но Асаил6214 не захотел14 отстать5493 от310 него.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 И повторил3254 Авенир74 еще, говоря559 Асаилу:6214 отстань5493 от310 меня, чтоб я не поверг5221 тебя на землю;776 тогда с каким лицем6440 явлюсь5375 я к Иоаву,3097 брату251 твоему?

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 Но тот не3985 захотел3985 отстать.5493 Тогда Авенир,74 поворотив копье,2595 поразил5221 его в живот;2570 копье2595 прошло3318 насквозь310 его, и он упал5307 там же и умер4191 на месте.8478 Все проходившие935 чрез то место,4725 где пал5307 и умер4191 Асаил,6214 останавливались.5975

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 И преследовали7291 Иоав3097 и Авесса52 Авенира.74 Солнце8121 уже зашло,935 когда они пришли935 к холму1389 Амма,522 что против Гиаха,1520 на дороге1870 к пустыне4057 Гаваонской.1391

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 И собрались6908 Вениамитяне11211144 вокруг310 Авенира74 и составили одно259 ополчение,92 и стали5975 на вершине7218 одного холма.1389

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 И воззвал7121 Авенир74 к Иоаву,3097 и сказал:559 вечно5331 ли будет398 пожирать398 меч?2719 Или ты не знаешь,3045 что последствия314 будут горестные?4751 И доколе ты не скажешь559 людям,5971 чтобы они перестали7725 преследовать310 братьев251 своих?

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 И сказал559 Иоав:3097 жив2416 Бог!430 если3884 бы3884 ты не3884 говорил1696 иначе, то еще утром1242 перестали5927 бы люди5971 преследовать310 братьев251 своих.

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 И затрубил8628 Иоав3097 трубою,7782 и остановился5975 весь народ,5971 и не преследовали7291 более Израильтян;3478 сражение3898 прекратилось.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 Авенир74 же и люди582 его шли1980 равниною6160 всю ту ночь3915 и перешли5674 Иордан,3383 и прошли3212 весь Битрон,1338 и пришли935 в Маханаим.4266

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 И возвратился7725 Иоав3097 от преследования310 Авенира74 и собрал6908 весь народ,5971 и недоставало6485 из слуг5650 Давидовых1732 девятнадцати86726240 человек376 кроме Асаила.6214

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 Слуги5650 же Давидовы1732 поразили5221 Вениамитян1144 и людей582 Авенировых;74 пало41915650 их триста79693967 шестьдесят8346 человек.376

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 И взяли5375 Асаила6214 и похоронили6912 его во гробе6913 отца1 его, что в Вифлееме.1035 Иоав3097 же с людьми582 своими шел3212 всю ночь3915 и на рассвете215 прибыл в Хеврон.2275

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.